Сумна дата

26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС

 і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

                        Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію.
                 Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.  
                            Офіційно причиною прийнято вважати некомпетентність персоналу, якому в той день доручили проведення технічного експерименту.
         

  Учні нашого закладу переглянули документальну стрічку "Битва за Чорнобиль. Хроніка основних подій". Після перегляду пройшло обговорення сюжету окремо в кожному класі. Для учнів 9-Б класу тема є найбільш зрозумілою, тому що відповідає вивченому матеріалу. Але і 8-А, і 8-Б дивилися передачу, затамувавши подих.

Тема сюжету дуже важка для розуміння учнями із вадами слуху, і тому вчитель математики Бондаренко Л.М. перекладала на мову жестів основний зміст стрічки для хлопців та дівчат 9-А та 11 класу. Вважаємо, що після перегляду та обговорення цієї теми залишився слід у серцях учнів нашої школи.
Автор Шаповалова Н.Л.
Рекомендовано для розміщення на шкільному сайті.

Вони прославили Україну

С.П.Корольов

Українці зробили величезний внесок у розвиток світової авіації та космонавтики. Нині наша країна належить до авторитетних авіакосмічних держав.

Саме в Україні тривалий час працював творець першого у світі літака О. Можайський. Київський інженер Ф. Гешвенд іще в 1886 році спроектував перший в історії людства реактивний літак. 23 травня 1910 року літак К-1 київського конструктора О. Кудашева здійснив перший у Росії повноцінний політ. Із Києва «вилетів» у велику авіацію уславлений авіаконструктор І. Сікорський. Тут будували перші у вітчизняній історії літаки брати Касьяненки – Євген, Іван і Андрій, а також Ф. Терещенко. 

К.Е.Ціолковський

Предки теоретика ракетоплавання К. Ціолковського – вихідці з Волині, родичі гетьмана Северина Наливайка, чим учений дуже пишався. Полтавець О. Шаргей (Ю. Кондратюк) у 1917 році, випереджаючи час на десятиліття, запропонував спосіб досягнення поверхні небесних тіл за допомогою відокремлюваного від космічного корабля посадково-злітного модуля. З легкої руки видатного українця – авіаконструктора С. Корольова 12 квітня 1961 року відбувся перший у світі політ у космос Ю. Гагаріна.

Ракетна техніка взагалі пішла  із просторів "неньки": перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів) створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Засядько. А іменами Янгеля і, пізніше, Уткіна (генеральних конструкторів КБ "Південне" у Дніпропетровську, творців серії балістичних ракет, включаючи "Сатану" і "Скальпель") на Заході починаючи з 50-х рр. лякали діточок.Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини у космос теж був українець - Микола Кибальчич. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив у останні дні свого життя - ескіз космічного корабля було видряпало уламком ґудзика на стіні тюремного каземату. Перед самою стратою Кибальчичу вдалося передати папери з розробками реактивного літального апарату адвокатові, але їх вилучила царська “охранка”. Унікальний винахід надовго було поховано в архівах спецслужб...
      Лише після революції світ дізнався, що Ціолковський був не першим і що його майже на три десятиріччя випередив страчений 3 квітня 1881 року українець Микола Кибальчич. До речі, Ціолковський теж не був 100% русаком і мав добрячу частину української крові. Зокрема серед його українських предків був Северин Наливайко.

Леонід Каденюк

Житомирянин Сергій Корольов,той самий,  чия ракета 12 
квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети.
        Мало хто знає, але свій шлях “любимый лунный трактор” СРСР до Місяця розпочав в Україні. Для підготовки команди, що керувала “Луноходом”, та для випробовувань самого апарату в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний “місяцедром”.

           На Місяць було запущено усього два “трактори” - “Луноход-1” (1970 р.) та “Луноход-2” (1973 р.). Під час виконання місячної місії “трактористи” теж знаходилися у Криму - у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів “Союз”, брали участь у здійснення першої міжнародної стиковки “Союз”-”Аполон”, відстежували перший, і єдиний політ радянського “човника” “Буран”

19 листопада 1997 року стартував американський космічний корабель «Колумбія», у складі екіпажу якого був 46-річний Л. Каденюк – перший космонавт незалежної України. Цікаво, що під час перебування на орбіті в «Колумбії» звучали українські пісні. Члени екіпажу навіть почали вивчати українську мову, так їм сподобався спів.

автор Жовтяк Г.К.

 

12 квітня Всесвітній день авіації та космонавтики

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

Небо зорями рясніє,

Таємниче і глибоке,
Всесвіт нам бентежить мрії,
Спонукаючи до дії,
Розум радує і око.

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

                   У наші дні винуватці цього свята — це люди, які зробили величезний крок у розвитку космічної техніки, які запускають на орбіту супутники, розробляють апарати і відправляють їх на дослідження інших космічних об'єктів.

Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, і витравити його зараз просто неможливо. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Циолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк.

                У Київському політехнічному свого часу вчилися Сергій Корольов і Володимир Челомей (конструктор відомої ракети-носія "Протон").
                         Вчителі нашого закладу вирішили у цей день переглянути разом із учнями шостих і восьмих класів фільм "Через тернии к звёздам".Це не просто фільм про космос, про інші планети і цивілізації. Це цілий пласт, що містить комплекс різноманітних проблем і конфліктів, починаючи від взаємин і закінчуючи екологією. Фільм дійсно змушує замислитися про наше майбутнє. З голови не йде мудрий вислів, який вимовляє один з героїв: «Наша планета - наш дім, і ми не можемо з нього піти. Ми втішали себе, що природа мудра, що вона сама знайде шлях до порятунку ... Поки ще шумлять наші ліси і сміються наші діти, поки ще багаті наші надра і співають птахи - на наш вік вистачить, говорили ми. А от не вистачило!» І він  промовляє це з такою експресією, що слова глибоко врізаються в серце. Дівчата 8-Б класу навіть вирішили зробити невеличку стіннівку ,в якій відобразили своє ставлення до порушених  проблем.   
                                 Біля кабінету фізики був оформлений стенд зі статтями  про відомих космонавтів, а також про Олега Скрипочку  , який 

 в 1987 році закінчив фізико-математичну школу № 28 Запоріжжя. Олег був членом запорізького експериментального загону юних космонавтів. 

У 1993 році закінчив МГТУ ім. Н. Е. Баумана за фахом «літальні апарати» (факультет енергомашинобудування в підмосковному Королеві).На сьогодняшній день він російський космонавт, член загону космонавтів РКК «Енергія». Бортінженер космічного корабля «Союз ТМА-М», старт якого відбувся 8 жовтня 2010 року, і 25-ої основної експедиції на Міжнародну космічну станцію.
               Вчитель трудового навчання Ірина Дмитрівна провела для учнів 5-А та 6-А невеличку лекцію про цей день(12 квітня), про освоєння космосу, про перший політ космонавта Гагаріна  .Сподіваємось,що цей день не залишив байдужими жодного учня.

Рекомендовано для шкільного сайту.
Автори Жовтяк Г.К. та Шаповалова Н.Л.

Олімпіади школярів : не сепаратор для "вершків",а "дріжджі" освіти

Як зацікавити учнів навчальним предметом та підвищити мотивацію до навчання?
Як повторити матеріал навчального предмету та надати можливість учням перевірити свої знання?  

 На всі ці питання вчителі нашого закладу  мають таку відповідь - проводити різноманітні конкурси.

Педагоги нашої школи  застосовують усі можливі,а іноді й неможливі, засоби  для того,щоб навчанння дітей було цікавішим.   Сухомлинський стверджував :"Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли воно живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього дитина -засушена квітка."

         Так, вчитель математики  Бондаренко Лариса Миколаївна запрошує  всіх охочих взяти участь у Всеукранському конкурсі з математики  "Кенгуру".В цьому році від нашого закладу учасниками конкурсу стали  понад 50  учнів.

         Не залишились байдужими й інші педагоги та стали координаторами  Всеукраїнської учнівської оімпіади з навчальних предметів "Олімпус" (весняна сесія): фізика ( вчитель Шаповалова Наталія Леонідівна), математика(Бондаренко Л.М.,Шаповалова Н.Л.), хімія (Супрун Мілена Володимирівна), біологія (Жовтяк Гульнара Кашифівна)- ці предмети учні обрали для змагань.Всього учасниками олімпіади стали більше 60 учнів.Учні 5 класу вперше взяли участь в цій олімпіаді,а  дев'ятикласникам така нагода випробувати свої сили в математиці дуже знадобиться ,тому й учнів 9 класів було найбільше.

     Закінчився  конкурс з фізики "Левеня". Конкурс проводиться серед учнів старших класів  , а таких у нас не дуже й багато,тому учасників заявлено  14( 3 учня з 7 класу, 4 учня з 9 класу та 7 учнів 8 класу). Учні 7 класу брали участь у конкурсі вперше,тому найцікавіше було спостерігати саме за ними. Дев'ятикласники вже втретє беруть участь у фізичному
конкурсі,тому вони більш досвічені.Складні завдання були для восьмикасників, необхідно  згадати матеріал минулого року.Та для наших учнів нема нічого неможливого. Чекаємо результатів конкурсів і  сподіваємось,що вони будуть приємними. 

автори Бондаренко Л.М. та Шаповалова Н.Л.
рекомендовано для розміщення на шкільному сайті.